Н. Пушкарьова Правила надання долікарської допомоги потерпілим при виробничих травмах (с.83)

Правила надання долікарської допомоги потерпілим при виробничих травмах

Наталія Пушкарьова,

викладач учбово-методичного центру «Новатор»

Загальні принципи

За реакцією на екстремальні події людей можна умовно поділити на чотири групи:

А — ті, які одразу починають грамотно надавати долікарську допомогу потерпілим;

Б — ті, що лякаються, впадають у заціпеніння і можуть знепритомніти від побаченого;

В — ті, що впадають у паніку;

Г — ті, які вважають, що всі знають, але роблять лише гірше.

Зрозуміло, що надавати долікарську допомогу потерпілим від виробничої аварії повинні лише працівники групи «А».

Є кілька ситуацій, коли МОЖНА НЕ НАДАВАТИ долікарську допомогу потерпілим:

— коли життя людини, яка надає допомогу, явно загрожує опасность;

- коли поруч вже є медичні працівники;

— коли будь-які дії помічника можуть зашкодити потерпілому;

— коли помічник явно не в змозі надати потрібну допомогу потерпілому.

Найчастіше на виробництві зустрічаються такі травми:

- травмування з пошкодженням шкіри (поверхневі рани);

- травмування з пошкодженням м'язів, сухожиль, нервів або кісток (глибокі рани);

- травматичні ушкодження внутрішніх органів;

- Психологічні травми.

Причини виробничих травм:

- падіння працівника (в т. ч. падіння з висоти);

- обвалення ґрунту та інших сипких речовин;

- Вдари;

- дія на частини тіла важких предметів (здавлювання);

— дія на тіло предметів, що обертаються;

- дія на тіло гострих предметів;

- падіння на працівника предметів.

Загальний порядок надання долікарської допомоги

1. Оглянути місце пригоди.

2. Провести первинний огляд потерпілого та усунути проблеми, які загрожують його життю.

3. Викликати швидку медичну допомогу.

4. Провести вторинне - більш детальне - огляд потерпілого.

Така послідовність дій забезпечить безпеку потерпілого, оточуючих та людини, яка надає допомогу, а в разі тяжких виробничих травм збільшити шанси потерпілого на виживання.

Основні види виробничих травм та прийоми долікарської допомоги при них

1. Закриті травми м'яких тканин (забиття, розтягнення, вивихи).

На виробництві основними причинами таких травм найчастіше стають недоліки підлоги та дорожнього покриття на території підприємства: слизовий стан, вибоїни, горби, засміченість.

Вівіх. Основні ознаки вивіху: різкий біль у суглобі, зміна форми суглоба, неможливість або обмеження рухів у ньому через сильний біль.

Забивання. Основні ознаки забиття - біль та припухлість на місці ушкодження. При розриві поверхневих кров'яних судин виникає синець.

Розтягнення. Це ушкодження зв'язок, пов'язане з їх надмірним розтягненням. У важких випадках розтягнення поєднується з розривом, а іноді і з відривом зв'язки від кістки у місці її прикріплення. Такі ушкодження характерні для травм гомілковостопного, колінного, рідше ліктьового суглобів.
При розтягненні одразу виникає різкий біль у суглобі. У важких випадках, коли дах потрапляє в порожнину суглоба, рухливість його може обмежуватися або зовсім припинятися.

Загальні заходи долікарської допомоги при закритих травмах м'яких тканин

— Забезпечити фізичний спокій потерпілого.

- Обстежити потерпілого.

- Розпитати його про те, де і як боліт.

— Запропонувати потерпілому знеболюючі засоби, які є в наявності.

— Забезпечити нерухомість травмованого місця: накласти на нього фіксуючу пов'язку або шину.

— Для запобігання утворенню набряку та гематоми прикласти до місця травми холод (лід, сніг, просочений чистою холодною водою шмат тканини тощо). Холод слід прикладати лише через тканину. Охолодження місця травми ефективне лише у перші дві години.

2. Струс головного мозку

Таку травму працівник може отримати внаслідок свого падіння або падіння на нього предметів згори.

Ознаки струсу мозку: головний біль, запаморочення, блювота, почастішання дихання, прискорення чи замедлення пульсу.

Надання долікарської допомоги:

1. Організувати доставлення потерпілого до лікаря.

2. До того часу постійно розмовляти з потерпілим, придивляючись до адекватності його реакції.

3. Не давати потерпілому спати протягом 5–6 годин після травмування.

4. Тримати потерпілого під наглядом протягом доби.

5. Протягом першої доби будити потерпілого кожні 2–3 години для перевірки стану свідомості.

3. Рані

Рана — це механічне пошкодження, яке порушує цілісність шкіри чи слизових оболонок і завжди супроводжується кровотечею.

Залежно від того, чим нанесено травму, розрізняють такі рани:

1) різані - мають гладенькі, рівні краї, а тканини навколо рани не пошкоджені;

2) рубані — мають нерівні розчавлені краї та часте пошкодження тканин навколо рани, часто поєднуються з пошкодженням кісток;

3) рвані - мають нерівні краї;

4) колоті — виникають при травмуванні гострими інструментами (гвозд, голка, шило, викрутка тощо), що відрізняються невеликою зоною пошкодження та труднощами встановлення глибини й напрямку раневого каналу;

5) укуси - завдаються тваринами або людьми, що відрізняються характерними слідами зубів на шкірі і завжди інфіковані;

6) забійні — виникають внаслідок дії важких тупих предметів (удар рухомими деталями обладнання, падіння з висоти, удар автомобілем тощо);

7) вогнепальні — завжди забруднені та супроводжуються термічним опіком;

8) садна та екскоріація шкіри – за цих ран порушуються кулі шкіри; типова локалізація таких ран – пальці, долоні та колінні суглоби;

9) скальповані рани — характеризуються повним відшаруванням шкіри від тканин, що розташовані нижче, та втратою частини шкіри.

Основні дії з надання долікарської допомоги пораненому

— Зупинити кровотечу притисканням пальцями судин вище за рану. Якщо пошкоджено великий кров'яний судин, його треба стиснути накладанням жгута вище рани. Увага! Жгут накладається не більше ніж на 2 години, інакше виникає опасність омертвіння тканин від порушення кровообігу. Час накладення джгута слід зазначити на записці, яку треба вкласти під джгут.

- Промити рану розчином антисептика, водою з милом або мінеральною водою. Укуси краще промивати розчином господарського мила.

- Обробити шкіру навколо рани дезінфікуючим розчином (розчином йоду, пероксиду водороду, марганцівки тощо).

— Накласти стерильну пов'язку.

— Дати пораненому знеболювальний та заспокійливий засіб.

— Викликати швидку допомогу чи організувати негайну доставку пораненого до лікаря.

— Під час обробки скальпованої рани ні в якому разі не відрізати та не викидати.

вільні шматочки шкіри — їх зможуть використати під час хірургічної обробки. Їх треба доставити до лікаря разом із потерпілим.

— Якщо рана колота і предмет, яким її нанесено, торчити з неї, ні в якому разі не виймайте його! Треба навколо нього накласти салфетку та якнайшвидше транспортувати пораненого до лікарні.

УВАГА! ПРИ НАДАННІ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ ПОРАНОМУ НЕ МОЖНА:

— Обробляти рану спиртовмісними розчинами — поранення ускладнитися хімічним опіком

— Самостійно вилучати з рани сторонні предмети

— Видаляти з рани згустки крові — це може спричинити кровотечу.

- Накладати на відкриту рану суху вату

— Засипати відкриту рану порошками або змащувати її мазями.

(Продовження у наступному номері)