Надання долікарської допомоги потерпілому внаслідок обмороження та переохолодження

Одна з ситуацій, що може чекати на людину з настанням холодів, це обмороження та переохолодження. Вони можуть бути як при мінусовій, так і при плюсовій температурі. Переохолодження (більш легке за наслідками) супроводжується появою синюшності шкіри, що пов'язана з частичним звуженням сосудів та венозним застоєм. За низьких температур можливі більш глибокі обмороження, при яких уражена ділянка стає яскраво-рожевою. Принаймні потерпілого необхідно відразу помістити в теплі приміщення або салон автомобіля.

Обмороження – це пошкодження будь-якої частини тіла (включно до відмирання тканин), що виникає внаслідок впливу низьких температур. Найчастіше обмороження виникає за температури повітря нижче – 10С-20С. При тривалому перебуванні на відкритому повітрі, особливо за умов високої вологості та сильного вітру, обмороження може виникнути при температурі повітря вище нуля. За статистикою, всі важкі обмороження з ампутацією кінцівок виникають, коли людина перебуває у стані важкого алкогольного сп'яніння.

Ступені обмороження

Тренинги надання долікарської допомоги в Учбовому центрі “Новатор”

Обмороження І ступенем виникає під час недовготривалого впливу низької температури на організм людини. Уражена ділянка шкіри бліда, після відігрівання червоніє, в деяких випадках має темно-червоний відтінок, може розвинутися набряк. Омертвіння шкіри не виникає. Через 5-7 днів після обмороження може початися незначне лущення шкіри. Перші ознаки такого обмороження – відчуття печіння, поколювання з подальшим онімінням ураженої ділянки тіла. Далі виникають свербіж шкіри та незначний або сильний біль.

Обмороження ІІ ступеня виникає за більш тривалого контакту з холодом. Спершу виникає блідість шкіри, охолодження та втрата чутливості у ділянці тіла. Найбільш характерним є ознака ІІ ступеня травми – це виникнення в перші дні після обмороження пухирів, наповнених прозою рідиною. Повне відновлення шкіри відбувається протягом 1-2 тижнів без грануляцій та рубців. При обмороженні ІІ ступеню після відігрівання виникає біль, більш інтенсивний та довший ніж при травмі І ступеню. Має місцеве свербіння та печіння шкіри.

При обмороженні ІІІ ступенем тривалість періоду впливу холоду та зниження температури ураженої ділянки організму людини збільшується. Виникають пухирі, що заповнені рідиною з кров'ю, дно фіолето-червоного кольору, нечутливе до осідання. Відбувається відмирання всіх елементів шкіри. Після одужання на цих місцях утворюються грануляції та рубці. Вражені нігті знову не відростають або відростають деформованими. Відторгнення тканин, що відмерло, закінчується на 2-3 тижні, після чого починається рубцювання, яке триває 1 – 1,5 місяці. Інтенсивність та тривалість болю більш виражена ніж при обмороженні ІІ ступеня.

Обмороження IV ступенем виникає під час тривалого впливу холоду, зниження температури в уражених ділянках тіла при ньому найбільше. Відмирають усі прошарки м'яких тканин, можуть бути ураженими кістки та суглоби. Вражена ділянка тіла темносинього кольору, інколи з мармуровим малюнком. Набряк виникає відразу після відігрівання і швидко збільшується. Температура ураженої ділянки шкіри значно нижча ніж на прилеглих частинах тіла. Відсутність пухирів при швидко та значно поширеному набряку, відсутність чутливості свідчать про наявність обмороження IV ступеня. Під час тривалого перебування людини під впливом низької температури виникають не тільки місцеві ураження частин тіла, а й загальне охолодження організму. Загальне охолодження – це стан, який виникає при зниженні температури тіла нижче 34°С.

Допомога при обмороженні

Тренинги надання долікарської допомоги в Учбовому центрі “Новатор”

Дії залежать від ступеня обмороження, стану загального охолодження організму людини, його віку та наявних хвороб. Необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах з метою попередження розвитку інфекційних ускладнень. Слід направити потерпілого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, носки та рукавички. Потрібно викликати швидку медичну допомогу для проведення кваліфікованих заходів щодо рятування потерпілого. При обмороженні І ступенем, що охолоджені ділянки тіла необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов'язку.

При обмороженні ІІ-ІV ступенем швидке зігрівання, масаж або розтирання не проводитися. Потрібно накласти на вражену поверхню теплоізолюючу пов'язку (кулю марлі, товсту кулю вати, знову кулю марлі, а зверху плівку або прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів, які накладаються та фіксуються поверх пов'язки. Для теплоізоляції можна використовувати одяг, будь-яку тканину. Ураженим дають пити теплу рідину, теплу їжу, невелику кількість алкоголю (20-30 мл), таблетку аспірину чи анальгіну, по 2 таблетки „Но-шпи” чи папаверину. Не можна розтирати уражені місця снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля костриця, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження. Не рекомендується застосування олій та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні. При загальному охолодженні організму людини легкого ступеню досить ефективним методом лікування є зігрівання потерпілого в теплій ванній при початковій температурі води 20-24 С, поступово температуру води збільшують до нормальної температури тіла людини. У разі наявності у потерпілого середнього або важкого ступеня охолодження, з порушенням дихання та кровообігу, людину необхідно швидко відвезти до лікувального закладу.

„Залізне обмороження”

Тренинги надання долікарської допомоги в Учбовому центрі “Новатор”

Зимою реєструються холодові травми, що виникають при контакті теплої шкіри з холодним металом. Як тільки людина візьметься голою рукою за залізний предмет або лизне його мовою, вона міцно прилипне до неї. Звільнитися можна тільки відірвавши предмет разом зі шкірою. Така рана не часто буває глибокою, проте все одно її необхідно терміново продезінфікувати. Спочатку промийте рану теплою водою, потім розчином пероксиду водороду, який очистити рану від бруду. Накласти стерильну салфетку. Якщо поранення велике, необхідно звертатися до лікаря.

Якщо людина самостійно не відірвала від себе залізний предмет, а голосно кличе на допомогу, відповідні дії допоможуть запобігти виникненню великих поранень. Не відривайте людину від залізяки, а полийте на приліпле місце теплу воду. Якщо згадувати про металеві предмети, необхідно знати, що зимою вони відбирають у людини тепло. Тому не можна брати предмети з металу голими руками.

Профілактика переохолодження та обмороження

Тренинги надання долікарської допомоги в Учбовому центрі “Новатор”

  • Не вживайте алкогольних напоїв – алкогольне сп'яніння сприяє високій втраті тепла, водночас викликає ілюзію тепла. Додатковим негативним фактором є неможливість сконцентруватися на перших ознаках обмороження;
  • не палити на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду;
  • одяг повинен бути просторим – це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся треба так, щоб між кулями одягу залишався прошарок повітря, який утримує тепло. Тісне взуття, відсутність устілки, брудні носки можуть створювати передумови обмороження. Особливу увагу до взуття необхідно приділяти особам, у яких сильно пітніють ноги. У взуття необхідно вкладати теплі стельки, а замість бавовняних носків одягати шерстяні – вони поглинають вологу та залишають ноги сухими.
  • Не виходьте на мороз без захисту ладонь. Найкращий варіант – це рукавички з водовідштовхуючої тканини, яка не пропускає повітря, із мехом усередині. Перчатки зі штучних матеріалів погано захищають від морозу.
  • У вітряну погоду відкриті ділянки тіла змащуйте спеціальним кремом.
  • Не носіть на морозі металевих (у тому числі золотих та срібних) прикрас. Метал охолоджується швидше ніж тіло, внаслідок чого можливе „прилипання” цих предметів до шкіри з виникненням відчуття болю та холодових травм. Каблучки на пальцях зменшують циркуляцію крові та сприяють обмороженню кінцівок.
  • Слідкуйте за обличчям друзів, особливо за носом, вухами та щоками, звертайте увагу на зміну їхнього кольору, а друзі повинні слідкувати за станом вашого обличчя.
  • Не дозволяйте обмороженому місцю знову замерзнути, це може призвести до більших пошкоджень.
  • Не знімайте на морозі взуття з обморожених ног – вони набрякають і ви не змозі будете знову взутися. Необхідно якнайшвидше потрапити до теплого приміщення. Якщо замерзли руки – спробуйте відігріти їх під пахвою чи диханням.

 

  • Після повернення з довготривалої прогулянки морозом, обов'язково треба упевнитися у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух та носа. Якщо є потреба, вчасно розпочинайте лікування обмороження. Несвоєчасне надання допомоги може призвести до гангрені та втрати кінцівки.
  • Якщо під час перебування на відкритому повітрі відчувається початок переохолодження, негайно зайдіть до теплого приміщення для зігрівання та огляду місця потенційного обмороження.
  • Якщо у вас зламалася машина на значному відстані від населеного пункту або в незнайомій місцевості, краще залишатися в ній та викликати допомогу по телефону або чекати на інший автомобіль.
  • Треба ховайтися від вітру. На вітрі вірогідність обмороження зростає. Не змочуйте шкіру - вода проводити тепло швидше ніж повітря.
  • Не виходьте на мороз із вологим волоссям. Вологий одяг та взуття (якщо людина змокла) необхідно зняти, витерти людину (промакуючи, не розтираючи), за можливості переодягнути її в сухий одяг та якнайшвидше доставити до теплого приміщення.
  • Перед виходом на мороз бажано поїсти. Під час роботи на відкритому повітрі, краще мати при собі термоз теплим чаєм. Та пити теплі напої в невеликій кількості через кожні 40-50 хвилин.
  • Потрібно враховувати, що у дітей терморегуляція ще не налагоджена, а у осіб похилого віку при деяких хворобах порушено. Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню.

Автор статті: викладач Навчального центру "Новатор" Пушкарьова Н.В.